карт төлке

1) ста́рый (о человеке, животных, растениях, о неодушевлённых предметах)

2) ста́рый, о́пытный, быва́лый; ветера́н

•

- карт көнендә

••

1) стари́к, ста́рец

2) разг. ста́рый, муж ( обращение женщин старшего возраста к своим мужьям)

1)

а) лиса́, лиси́ца || ли́сий

б) лиса́ ( как название меха)

2) перен. льстец; хитре́ц; лису́тка, плут

1)

а) ли́сий, из шку́ры лисы́

б) редко ли́сий, тако́й, как у лисы́

2) перен. хи́трый, проны́рливый, плутова́тый, хи́тренький, с ли́сьими пова́дками

••

- төлке шулпасы

• убивать

• убить

• умерщвлять

• уморить

* * *

1) (uśmiercić) убить

2) zabić (gwoździami) забить (гвоздями)

wbić забить (вбить)

zacząć bić забить (начать бить)

zapchać, zapełnić разг. забить (заполнить)

pot. olać сл. забить (проигнорировать, отказаться делать)

* * *

\zabićty сов. 1. убить;

2. (okna itp.) забить, заколотить;

5. карт. убить, покрыть;

\zabić smak, zapach заглушить вкус, запах

+

1. zamordować, uśmiercić 3. wbić

* * *

1) уби́ть

2) (okna itp.) заби́ть, заколоти́ть

3) вбить, вколоти́ть

4) шахм. взять

5) карт. уби́ть, покры́ть

•

- serce zabiło

(несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)

I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].

II. Наносить, нанести и нанесть -

1) см. I. Наносить;

2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.

I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;

3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];

4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;

5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;

6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;

7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;

8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];

9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;

10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -

1) см. под

I. Наносить:

2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;

3) занесений, позаношений;

4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;

5) зазначений, позазначуваний;

6) накиданий, понакид(ув)аний;

7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;

8) набитий, підбитий.

* * *

1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити

2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

Faß n Fasses, Fässer и ка́к ме́ра = бо́чка, бочо́нок

Faß n бо́чка, бочо́нок

fünf Faß Bier пять бо́чек пи́ва

ein Faß Bier anstechen [anstecken] открыва́ть бо́чку пи́ва

Wein auf dem Faß haben держа́ть [име́ть] вино́ в подва́ле

Bier auf Fässer füllen разлива́ть пи́во в бо́чки

der Wein schmeckt nach (dem) Faß вино́ отдаё́т бочкой; перен. я́блоко от я́блони недалеко́ па́дает

Bier (frisch) vom Faß пи́во (пря́мо) из бо́чки

Faß n Fasses, Fässer и ка́к ме́ра = разг. толстя́к

ein anderes Faß anstecken шутл. перемени́ть те́му разгово́ра; карт. перемени́ть масть

das brachte das Faß ins Rollen э́то сдвинуло де́ло с мё́ртвой то́чки

das Faß zuschlagen разг. поста́вить на чём-л. то́чку; развяза́ться с каки́м-л. де́лом

das schlägt dem Faß den Boden aus разг. э́то перехо́дит все грани́цы, э́то уже́ сли́шком; да́льше е́хать не́куда

das geht aus einem ganz anderen Fasse разг. э́то совсе́м друго́е де́ло; э́то совсе́м из друго́й о́перы

nicht im rechten Fasse sein быть не в свое́й таре́лке

er schöpft ins (durchlöcherte) Faß der Danaiden он льет во́ду в бездонную бо́чку

alte Fässer rinnen gut посл. лю́ди в ста́рости болтливы

es ist noch nicht im Fasse, worin es gären soll де́ло ещё́ не налажено; име́ются ещё́ препя́тствия

leere Fässer klingen hohl посл. в пусто́й бо́чке гро́му бо́льше